Мистецькі проекти відділу літератури з мистецтва.
Інтерв'ю із завідувачем Галиною Пристай
у програмі "Наші гості" (радіо "Дзвони")

четвер, 2 січня 2020 р.

Марія Михайлівна Чулак

Марія Михайлівна Чулак – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреат обласної премії ім. Я. Лукавецького в галузі декоративно-прикладного мистецтва, голова мистецької громадської організації «Роса Карпат», організатор Всеукраїнського фестивалю молодих дизайнерів одягу з елементами народного мистецтва «Весняні акорди», керівник гуртків бісероплетіння Івано-Франківського обласного державного центру науково-технічної творчості учнівської молоді, автор ідеї та режисер-постановник науково-популярного фільму «Бісерна роса Прикарпаття».

Народилась пані Марія в мальовничому селі Прокурава, що на Косівщині. Зростала в творчому середовищі, яке творила її мама – Марія Дмитрівна Чулак – відома далеко за межами нашого краю майстриня, член НСМНМУ. Завдяки мамі вона вперше взяла до рук голку й полотно, а згодом захопилась і яскравими намистинами, які поєднувала, наслідуючи давні гуцульські символи й взори.

Закінчивши Коломийське медичне училище, а в 1991 році – біологічний факультет Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича, молода майстриня посвячує себе мистецтву бісероплетіння.

Працюючи в Івано-Франківському державному Центрі естетичного виховання, Марія Чулак відкриває перед ученицями світ неповторної краси народного мистецтва. Відповідальний педагог, духовний наставник, вона виховує молодь засобами народної творчості, захоплюючи власним прикладом, неповторними ідеями, унаочнюючи процес від перших простих стібків (чи операцій ) до мерехтливої поліхромії досконалої форми готової прикраси.

Крапкова техніка бісеру дає можливість майстрині створювати не тільки чіткі за формою орнаментальні мотиви, але й досягти авангардних ефектів, розрахованих на зорові оптичні ілюзії.

Марія Чулак є автором ідеї та режисером-постановником науково-популярного фільму «Бісерна роса Прикарпаття».

Свій мистецький доробок Марія Чулак демонструє на чисельних колективних і персональних виставках в Україні й за кордоном, зокрема в Польщі, Литві, Латвії, Ізраїлі.

четвер, 19 грудня 2019 р.

Губаль Богдан Іванович


Народився 18 січня 1952 року в селі Хащованя Сколівського р-ну Львівської області.

В 1971 році закінчив Львівське училище прикладного мистецтва ім. І.Труша. В 1978 році закінчив Львівський державний інститут ПДМ. Одержав кваліфікацію з декоративно-прикладного мистецтва (гобелен), акварель, батик, дизайн.
1990 - член Національної спілки художників України
1996-2003 рр. – голова правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України
від 2005 р. – голова правління кластеру народних художніх промислів «Сузір’я».
2001– удостоєний почесного звання «Заслужений діяч мистецтв України».
Створив свій напрямок в оформленні інтер’єрів громадських приміщень, в акварелі, ткацтві, дизайні книги.
З 2003 р. доцент кафедри дизайну і теорії мистецтва навчально-наукового Інституту мистецтв ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника», а з 2011 року – на посаді професора кафедри дизайну і теорії мистецтва.
Твори знаходяться у музеях Івано-Франківська, Казані, Львова, Хмельницького, Дрогобича, Києва, м. Нетішин Хмельницької обл., Рівного, Вініпегу,Торонто, а також у приватних  колекціях України та закордоном.

Нагороди:
Заслужений діяч мистецтв України,2001р.
Обласна премія ім.В.Стефаника,1999р.
Лауреат премії імені Івана Вагилевича (2009)
Лауреат премії імені Я. Лукавецького (2010)
Лауреат премії імені Рєпіна (2017)
Професор кафедри дизайну і теорії мистецтв (2015)
    

пʼятниця, 26 липня 2019 р.

Гаврилів Іван Михайлович


Іван Гаврилів народився 5 вересня 1938 р. в м. Івано-Франківську. Трудову діяльність розпочав художником-рекламістом і декоратором у міських закладах культури, зокрема, в обласній філармонії. Після здобуття середньої освіти та служби в армії поступив заочно в Московський університет мистецтв на факультет малюнка та живопису, який закінчив з відзнакою у 1963р. В тому ж році І. Гаврилів починає працювати у виробничих майстернях Художнього фонду України, а в 1979 р. при обласному управлінні культури організував художній комбінат, де займав посаду головного художника та голови профспілки. Після виходу на пенсію у 1993 р. продовжував творчу діяльність, зокрема, здійснив розробку ескізів та художньо оформив чотири церкви на Івано-Франківщині, оформляв інтер'єри санаторіїв «Кристал», «Янтар», «Весна», «Джерело» в м. Трускавець. Крім того, І. Гаврилів розробляв ескізні проекти та виконував роботи по художньому оформленню 14-ти музеїв Івано-Франківщини. Постійно брав участь в обласних та республіканських виставках, здійснив 6 персональних виставок в м. Івано-Франківську та районах області. Впродовж 2-х років працював над створенням серії робіт по місцях життя та діяльності І. Франка, Л. Українки, М. Грушевського, А. ІІІептицького, Степана Бандери. У 2009 році, до 100-річчя народження С. Бандери, організував мистецьку виставку.
За багаторічну    діяльність    у справі збереження історико-культурної спадщини України та відображення у своїх творах видатних людей нашого краю та серії робіт по національно-визвольній боротьбі у 2008 р. став лауреатом премії ім. І. Вагилевича, а у 2009 р. – імені академіка І. Крип'якевича. У 2009 р. брав участь у державній виставці «Видатні українці в світі» в Українському домі в Києві.
Впродовж всієї трудової    діяльності    неодноразово нагороджувався грамотами, відзнаками та медаллю «Ветеран праці». В 2003 р. нагороджується медаллю "За заслуги перед Прикарпаттям". В 2015 р. присуджено мистецьку премію ім. Ярослава Лукавецького. За роки незалежності організував 6 персональних виставок.

вівторок, 2 квітня 2019 р.

Талалай Галина Олександрівна

Талалай Галина Олександрівна народилася 8 листопада 1946 року у м. Коломия. Згодом разом з батьками переїхала до Снятина. Навчаючись в середній школі, брала участь у художній самодіяльності, ходила до музичної школи і балетної студії. Любов до музики і пісні привела її до Івано-Франківського музичного училища ім. Д. Січинського де навчалася на відділі гри на народних інструментах. Після закінчення училища працювала викладачем гри на баяні у тодішньому Снятинському культосвітньому училищі. Працювала солісткою-вокалісткою Приморської крайової філармонії, Хабаровської та Владивостоцької філармоній, у Рівненському та Миколаївському театрах. З 1969 року працює в Івано-Франківському національному академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. І. Франка.

четвер, 14 червня 2018 р.

Зорій Михайло Йосипович


Зорій Михайло Йосипович (14 серпня 1908, м. Станіслав – 14 липня 1995, м. Івано-Франківськ) – художник, педагог.

Народився в сім'ї робітника. Середню освіту отримав у Станіславській класичній гімназії. У 1930–1935 рр. навчався на малярському факультеті Краківської академії мистецтв. У 1935 р. повернувся до Станіслава, де кілька років працював художником-декоратором студентського драматичного товариства «Сфінкс». З 1939 р. викладав малювання та креслення в середніх школах м. Станіславова.

Марія Солодчук


Марія Солодчук веде миле спілкування на радіо «Дзвони». Її голос пізнають десятки тисяч людей в Україні та закордоном. Крім цього, Марія Солодчук співає в Архієрейському камерному хорі «Кредо». Їхнім співом насолоджувалися в Німеччині, Англії, Ліхтенштейні та багатьох інших країнах Європи.

пʼятниця, 4 травня 2018 р.

Іван Васильович Курилюк


Народився Іван Васильович Курилюк на Городенківщині у мальовничому селищі Чернелиця. Любов до людей, до мистецтва рідного краю у нього від матері, яка понад усе любила церковні піснеспіви, українську пісню, запальний народний танець.

Ще навчаючись у Снятинському культурно-освітньому училищі, Іван Курилюк був зачарований вокально-хореографічними композиціями у постановках Володимира Петрика в Гуцульському ансамблі пісні і танцю. Тому із захопленням прийняв запрошення працювати в цьому колективі.

З артиста танцювальної групи Гуцульського ансамблю, помічника балетмейстера та соліста (1974–1984) Іван Васильович виріс до головного балетмейстера ансамблю. Як соліст виконував складні хореографічні трюки. Згодом закінчив Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

Хореограф є учнем народного артиста України Володимира Петрика, продовжувачем його творчих планів, задумів. Уже на посаді балетмейстера поновив і докорінно вдосконалив вокально-хореографічні композиції «Ой піду я межи гори, там, де жиють бойки», «Проводи на полонину», танець «Тропачок». Здійснив постановку танцю «Веселкова бартка», жартівливих гуцульських танців «Старий гуцул», «Покутська полька»; вокально-хореографічних композицій «Гуцульський розмай», «Вже встають козаки», «Гуцульська вітальна», «Зорепад», «Святковий великодній», хоровод «Вербиченька». Здійснив хореографічне оформлення естрадних пісень «Коломийки», «Гей там за селом», «Пісня про Івано-Франківськ», «Чугайстер», «Родина» та ін.

Іван Курилюк співпрацює з провідними артистами ансамблю ім. П. Вірського та хору ім. Г. Верьовки, постійно бере участь у постановках вокально-хореографічних та окремих танцювальних композицій.

Маестро є членом режисерської групи і постановок урочистих концертів та великих свят, які відбуваються в Івано-Франківській області, в столиці нашої держави та багатьох областях України, а також всеукраїнських та міжнародних фестивалів «Родослав», «Свята Родина», «Гуцулія XXI ст.», «Великдень у Космачі», «Дзвони Лемківщини» та ін., одним із засновників фестивалю «Арканове коло». Іван Курилюк – керівник творчої лабораторії хореографічних колективів області, яким надає консультативно-методичну і практичну допомогу (більше 100 постановок), на запрошення проводить майстер-класи з хореографічного мистецтва для колективів України та зарубіжжя.

З 1998 по2009рр. – заступник директора Івано-Франківської обласної філармонії з концертної роботи. Нині – головний балетмейстер Національного академічного гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія», голова Івано-Франківського обласного осередку Національної хореографічної спілки України.

За досягнуті успіхи та сумлінну працю Іван Курилюк неодноразово нагороджений грамотами Міністерства культури України, управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації, подяками, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України «За вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку української культури і мистецтва, багаторічну плідну працю та високу професійну майстерність», почесним знаком «2000-річчя Різдва Христового», відзнакою «За подвижництво в культурі Прикарпаття» та почесною відзнакою «Медаль ім. П. Вірського»...