Мистецькі проекти відділу літератури з мистецтва.
Інтерв'ю із завідувачем Галиною Пристай
у програмі "Наші гості" (радіо "Дзвони")

понеділок, 23 квітня 2018 р.

Ірина Свйонтек


50 років дослідження автентичної карпатської вишивки, 60 тисяч фотографій, 7 унікальних мистецьких альбомів. І все зробила одна людина – лікар-хірург за фахом і етнолог за покликанням Ірина Свйонтек. Народилася Ірина Владиславівна 25 березня 1937 року у Львові. 7 березня 2018 року на 81-у році життя вона відійшла у засвіти, однак лишила по собі неоціненну творчу працю.

В 1970 році Ірина Владиславівна почала вивчати народні вишивки Івано-Франківщини по етнічних регіонах Карпат і Прикарпаття. В 1992 році відзначена обласною премією ім. Марійки Підгірянки «За великий вклад у відродження українського національного мистецтва – прикарпатської вишивки». З 2002 – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. У 2011 році присуджено Премію ім. М. Гнатюка «досліднику-етнографу, збирачу-ентузіасту народної вишивки, за охорону та збереження нематеріальної культурної спадщини». Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Захопившись вишивкою, відвідувала фонди місцевих музеїв, їхала в села та на фольклорні фестивалі, і там або замальовувала або відфотографовувала спочатку на чорно-білий, а за ери нових технологій на кольоровий фотоапарат унікальні узори, комплекти й деталі традиційного одягу, що по святах носили сільські мешканці й городяни.

Однак, дослідниця не тільки фотографувала, а й самостійно відшивала відзняті узори вишивок, які стають візуальними інструкціями для творчої роботи як початківців, так і досвідчених майстрів.

Надзвичайно цікаві матеріали з альбомів Ірини Свйонтек будуть важливими і необхідними для етно-дизайнерських розробок, наукових досліджень і новаційних впроваджень. Ці книги – безцінний фактологічний, матеріал. У них зроблено аналіз орнаментики, походження, часу вишивання, характерних ознак узорів, техніки і матеріалу, а також місцевих назв, що переконливо засвідчує унікальність вишивки.  Вони будуть корисними для мистецтвознавців, українознавців, етнографів, краєзнавців, художників, наукових працівників музеїв, учителів шкіл, учнів і студентів, особливо Гуцульщини, колекціонерів вишивок і традиційного одягу, вишивальниць, керівників фольклорно-етнографічних колективів, цікавими для туристів – як корисний і коштовний сувенір, а також для любителів вишивки.