Павлик Тетяна Зіновіївна

Народилася, живе і працює в Івано-Франківську, фах здобула у Львові – відділ оформлення та ілюстрації книги Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (1990).

Заслужений художник України (2017), член Національної спілки художників України (1999), член Національної спілки фотохудожників України (2005), перший лауреат Національної молодіжної премії імені Михайла Дерегуса (1998), лауреат обласної мистецької премії імені Ярослава Лукавецького у галузі «Образотворче мистецтво» (2014), відзначена Державною стипендією для видатних діячів культури і мистецтва України (2015-2016).

Нагороджена дипломом другого ступеня на Республіканському конкурсі книги в Києві (1991) за оформлення та цикл ілюстрацій до збірки лірики Лесі Українки «Хвилі моєї туги» (1991, Львів, вид-во «Каменяр»), дипломом першого ступеня на Всеукраїнській виставці «Галичу – 1100» (1999, Івано-Франківськ), дипломом першого ступеня на міжнародній виставці-конкурсі «Під зіркою Віфлеєма – 2000» (2000, Одеса).

Сивак Дмитро Іванович

Помітною постаттю на мистецькому небосхилі є Дмитро Іванович Сивак – митець, художник-дизайнер, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Плідно працює в галузі монументально-декоративного мистецтва, традиційних технік народної різьби по дереву, здійснює художнє проектування інтер'єрів, меблів, предметів ужиткового призначення. Займається іконописним малярством, декоративним розписом, ткацтвом. Належить до когорти митців, зусиллями яких у 1960–1980 роках на Івано-Франківщині сформувався своєрідний тип художнього оздоблення, котрий не мав аналогів в Україні.

Аронець Мирослав Михайлович

Аронець Мирослав Михайлович — український художник, поет, прозаїк і мистецтвознавець. Член Національної спілки художників України та Національної спілки письменників України. Лауреат премії імені Василя Стефаника.

Мирослав Аронець народився 3 березня 1941 року в затишному покутському селі Видинів (тепер в Снятинському районі). Перші свої уроки життя та шкільні він проходив в рідному селі та Видинівській початковій школі. По закінченні Прутівецької десятирічки, він подався до Києва і успішно склав іспити до Київського державного художньогот інституту. Пізніше працював викладачем в Косівському технікумі  народно-художніх промислів (1968-1971 роках), а через три роки перевівся до Івано-Франківського ПТУ. Весь цей час Мирослав Аронець не полишав творчу працю, його запримітили фахівці й він отримав запрошення очолити відділ народного мистецтва Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею. Пропрацювавши в художньому музеї з 1977 по 1980 роки, він перейшов на посаду заступника директора Івано-Франківських художніх майстерень (які щойно відкрили в центрі міста й той модерновий будинок носив в народі наймення „Дім художників"). Та згодом пан Мирослав повернувся до своєї творчої стезі, адже по здобутті незалежності України він отримав новий творчий поштовх й занурився, в мистецтво, і з 1991 року працює в художніх майстернях.