АЛЛА СІНІЦИНА

 

Алла Сініцина народилася у м. Кривий  Ріг (Україна).  

Проживає у мальовничому місті Івано-Франківську на Прикарпатті. Таїнство до малювання прийшло несподівано, але не випадково.    

За фахом Алла Василівна Сініцина – філософ, доцентка кафедри українознавства і філософії Івано-Франківського національного медичного університету.

Занурення у філософські екзистенції Всесвіту, сутнісні основи людського буття, осмислення людини як духовного джерела допомогли перетворити Реальність у музику кольору, яка огортає і наповнює її Світлом і Любов’ю.

«Процес творення картин – це мій видих Любові у Світ, це пульсація мого серця, розмова моєї Душі – міркує мисткиня. Я творю власний Всесвіт, розчиняючись у кольорі образів і стаю пензликом в руках Бога. Мої картини – це спроба покласти на полотно переспів власних почуттів…. це заглиблення у внутрішню природу моменту проявлення життя, це спроба зцілення і очищення щоб відкрити серце для безумовної Любові… це нагода передати мудрість власного досвіду життя…. це розкриття буття справжнього «Я». Це потреба донести відчуття Світла, що надає сили для освітлення нашого проявлення, для творння миру і щастя.

Стоїш заворожено і здивовано, наче перед тобою привідкриває крила нова планета. Є красивий і змістовний початок. Вірю: буде продовження, бо думки осяяні прекрасним, Любов’ю і несподіваністю! Вірю у нескінченність власної творчості, яка є  відзеркаленням мого внутрішнього світу і його переживань».

 

Надія Петрівна Бабій

Надія Бабій  – художниця, науковця, народилася в місті Володимир-Волинський, Волинської обл. Працює в галузі прикладної графіки та декоративного мистецтва. Досліджує історію та теорію сучасного мистецтва, матеріальну культуру Прикарпаття 17-18 ст. Викладає курси каліграфії та типографіки. 

Освіта:

2019–2021 Докторантура при Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, кафедра музичної україністики та народно-інструментального мистецтва (Спеціальність: культурологія).

2008‒2012 Аспірантура при Національній академії керівних кадрів культури та мистецтв, к-ра мистецтвознавства та експертно-оціночної діяльності (спеціальність: теорія та історія культури).

1998–2000 Український вільний університет у Мюнхені УВУ

1989‒1994 Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, художній факультет (спеціальність: образотворче мистецтво).

Науковий ступінь, вчене звання:

2015 – доцентка кафедри дизайну і теорії мистецтва;

2014 – кандидатка мистецтвознавства за спеціальністю

17.00.01 ‒ теорія та історія культури, дисертація на тему «Художня культура доби Бароко в католицьких пам’ятках Івано-Франківської області», (Івано-Франківськ)».

2000 – магістр філософії УВУ. Дисертація «Der europäische Barock in Sakralarchitektur des ukrainischen Karpatenvorlands»

2024 – доктор мистецтвознавства

Марія Вайно

Марія Вайно – українська письменниця, поетеса, новелістка, кінодраматургиня, членкиня Національної спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України. Лауреатка літературних премій: імені Василя Стефаника, імені Івана Франка, лауреатка Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» 2000 і 2001 років. Лауреатка обласного конкурсу «Краща книга Прикарпаття» за роман «Нотатки її життя, або кохання в запропонованих обставинах» та ін.

 

Народилася на Галичині. Виросла в місті Калуші на Івано-Франківщині. Складати вірші почала дуже рано, друкуватися – з четвертого класу. Творчим вчителем був поет Йосип Попадюк. «Він мене взяв за руку і вивів на творчу дорогу», – каже авторка. Ще школяркою брала участь у зльотах юних поетів та прозаїків у Києві. Закінчила Чернівецький держуніверситет. Отримала фах філолога за спеціальністю: українська мова та література. Працювала вчителем, старшим викладачем Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на кафедрі документознавства та інформаційної діяльності; постійно співпрацювала з видавництвами.

Дейнега Михайло Ярославович

Дейнега Михайло Ярославович – народився 14 січня 1951 р. в (смт Жовтень Станіславської обл., нині Єзупіль Тисменицького р-ну Івано-Франківської обл.) – майстер художнього ткацтва, живописець і реставратор. Член НСХУ (2002). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викл. Д. Довбошинський, В. Манастирський, М. Токар).

Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок та пленерів від 1976 року. Працював в Івано-Франківських художньо-виробничих майстернях (1971–76рр.); на кафедрі текстилю Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва; викладач кафедри образотворчого мистецтва Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника; директором, художником монументального цеху Івано-Франківського художньо-виробничого комбінату (1983–1985); директором Івано-Франківського художнього музею (від 2002); нині заступник директора культурно-мистецького центру «Палац Потоцьких».

Виконує художнє оформлення й моделювання виробів текстильної та легкої промисловостей. Колористика гобеленів Михайла Дейнеги пов'язана з декоративно забарвленим асоціативним живописом та лінеарною графікою. Здебільшого гладкотканий гобелен доповнює накладними декоративними елементами, просторовими комбінаціями нитяної основи. Пейзажі митця чисті й світлі, без тіні драматизму, сповнені спокою. Рослинні композиції вражають вишуканістю, широкою палітрою барв.

Окремі роботи зберігаються в Україні та за кордоном. 

Юліан Іванович Яковина

Юліан Іванович Яковина – український громадський діяч, кінооператор, режисер, засновник та голова Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематографістів України, член Координаційної Ради відділень, осередків та організацій НСКУ, засновник Івано-Франківської молодіжної навчальної «Студії Кіномистецтв», автор документальних фільмів, фотохудожник, колекціонер.

Народився Юліан Яковина 24 лютого1953 року в селищі міського типу Перегінське, де на той час працювали його батьки. В тому ж році сім'я повертається до міста Станіслава (сьогодні Івано-Франківська).

В 1958 році вперше знайомиться з кінематографом, переглядаючи фільми на домашньому кінопроекторі. З 1960 року розпочинає навчання в Станіславській середній школі №13. Того ж року вступає в Станіславську дитячу музичну школу №1 по класу баяна (педагог – М. Суттягіна).

Павлик Тетяна Зіновіївна

Народилася, живе і працює в Івано-Франківську, фах здобула у Львові – відділ оформлення та ілюстрації книги Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (1990).

Заслужений художник України (2017), член Національної спілки художників України (1999), член Національної спілки фотохудожників України (2005), перший лауреат Національної молодіжної премії імені Михайла Дерегуса (1998), лауреат обласної мистецької премії імені Ярослава Лукавецького у галузі «Образотворче мистецтво» (2014), відзначена Державною стипендією для видатних діячів культури і мистецтва України (2015-2016).

Нагороджена дипломом другого ступеня на Республіканському конкурсі книги в Києві (1991) за оформлення та цикл ілюстрацій до збірки лірики Лесі Українки «Хвилі моєї туги» (1991, Львів, вид-во «Каменяр»), дипломом першого ступеня на Всеукраїнській виставці «Галичу – 1100» (1999, Івано-Франківськ), дипломом першого ступеня на міжнародній виставці-конкурсі «Під зіркою Віфлеєма – 2000» (2000, Одеса).

Сивак Дмитро Іванович

Помітною постаттю на мистецькому небосхилі є Дмитро Іванович Сивак – митець, художник-дизайнер, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Плідно працює в галузі монументально-декоративного мистецтва, традиційних технік народної різьби по дереву, здійснює художнє проектування інтер'єрів, меблів, предметів ужиткового призначення. Займається іконописним малярством, декоративним розписом, ткацтвом. Належить до когорти митців, зусиллями яких у 1960–1980 роках на Івано-Франківщині сформувався своєрідний тип художнього оздоблення, котрий не мав аналогів в Україні.